Перейти к основному содержанию
урф-адетлеримизни унутмайыкъ

Татарочка

Там, за містом, понад шляхом битим

По горячім каменистім полі

Йде дівча татарськеє вродливе,

Молоденьке, ще гуля по волі.

На чорнявій сміливій голівці

Червоніє шапочка маленька,

Вид смуглявий ледве прикриває

Шовком шитая чадра біленька.

То закриє личко, то відкриє,-

А очиці, наче блискавиці

Так і грають з-попід брівок темних!

Що за погляд в цеї чарівниці!

Л. Українка.

Категория

Источник
http://anaurt.com