Перейти к основному содержанию
урф-адетлеримизни унутмайыкъ
Н. Челебіджихан
 
Нещасливий перехожий
 
(переклад Галини Михайловської)
 
Місяченьку, посміхнися, хай розсіється імла.
Нещасливий перехожий, я між гір згубив свій путь.
Був засліплений я сонцем, сльози із очей течуть.
Я зітхаю - не ховайся, хмари прибери з чола. 
 
Геть хмарини, сій проміння на безодні і шпилі,
Їх висвітлюючи срібно від верхівок аж до дна.
Місяцю, ти брат молодший для вродливиці-Землі,
Синіх гір твоїх намисто віддзеркалює вона. 
 
Місяченьку, в мене - сльози, в тебе - роси-кришталі.
І в серцях у нас з тобою наша спільна таїна.
Нещасливий перехожий, я в дорозі стільки літ...
Прошу, сяй, а там і зірка зійде вранішня ясна.

Категория

Источник
http://anaurt.com